Перейти к содержанию

Устав (положение) об управлении Православной Церкви Украины (2023), укр. · ХІІ. ЦЕРКОВНЕ СУДОЧИНСТВО

Читается только онлайн. © Православна Церква України. Скачивание и печать недоступны.

Читается только онлайн. © Православна Церква України. Скачивание и печать недоступны.

Вид текста

Размер шрифта: 19px

Перейти к месту
То же место в другом издании

Опорное место: OCU-POLOZH-2023.12.1

Нажмите на номер или текст фрагмента, чтобы выбрать его.

1. Церковне судочинство в Православній Церкві України відбувається на основі Священного Передання і Писання, догматичного вчення і канонічної традиції Православної Церкви, статутних документів Православної Церкви України.
2. До сфери церковного судочинства належать порушення догматичного вчення і канонічних правил Православної Церкви, статутних документів Православної Церкви України, норм християнської моралі та поведінки, вчинені православними ієрархами, священнослужителями та церковнослужителями, ченцями та черницями, мирянами. Порушення світських законів, вчинені такими особами, розглядаються у визначеному законодавством України порядку.
3. Право здійснення церковного суду мають: 3.1. над єпископом: у першій інстанції – Предстоятель зі Священним Синодом, у апеляційній інстанції – Предстоятель з Архієрейським Собором, у останній касаційній інстанції – Помісний Собор; 3.2. над священником і дияконом: у першій інстанції – єпархіальний архієрей з Єпархіальною радою, у апеляційній інстанції – Священний Синод; у виключних випадках за рішенням Предстоятеля і Священного Синоду справа може бути подана на розгляд Архієрейського Собору; 3.3. над церковнослужителями, ченцями і черницями, іншими церковними працівниками та мирянами: у першій інстанції – настоятель з парафіяльною радою (керівник монастиря з Духовним Собором), у апеляційній інстанції – єпархіальний архієрей з Єпархіальною радою; у виключних випадках з відома єпархіального архієрея справа може бути подана на розгляд Предстоятеля і Священного Синоду.
4. Розгляд догматичних і канонічних відхилень у діяльності Предстоятеля здійснює у першій інстанції Архієрейський Собор, який свої висновки подає Помісному Собору. Помісний Собор є останньою інстанцією Православної Церкви України, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Предстоятеля.
5. Архієрейський Собор має виключну компетентність для накладення покарання у вигляді анафеми (великого відлучення) щодо всіх членів Православної Церкви України.
6. У відповідності до Священного Передання і Писання, канонів та традицій Православної Церкви, обрання Митрополита Київського і всієї України, призначення на посаду і звільнення з посади єпархіального архієрея, керівника монастиря, ректора духовного навчального закладу, настоятеля парафії, члена кліру парафії та інші внутрішні церковні питання, які відповідно до статутних документів Православної Церкви України вирішуються Помісним Собором, Архієрейським Собором, Священним Синодом, Митрополитом Київським і всієї України, єпархіальним архієреєм, не можуть бути предметом оскарження у світському суді.

Источник и условия: Устав (положение) об управлении Православной Церкви Украины (2023), укр. · некоммерческое использование с указанием источника · Православна Церква України, «Статут (положення) про управління Православної Церкви України», 2023; pomisna.info · условия

Этот текст используется в Versemora для исследования и сравнения и не распространяется как литература, в том числе коммерчески. Источник и условия использования указаны ниже.

Закладки, заметки и место чтения хранятся только в этом браузере.