Перейти к содержанию

Устав (положение) об управлении Православной Церкви Украины (2023), укр. · I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Читается только онлайн. © Православна Церква України. Скачивание и печать недоступны.

Читается только онлайн. © Православна Церква України. Скачивание и печать недоступны.

Вид текста

Размер шрифта: 19px

Перейти к месту
То же место в другом издании

Опорное место: OCU-POLOZH-2023.1.1

Нажмите на номер или текст фрагмента, чтобы выбрать его.

1. Українська Православна Церква (Православна Церква України) є Помісною (автокефальною) православною Церквою в Україні, соборною спільнотою усіх православних вірних України – мирян, чернецтва, церковнослужителів та священнослужителів, невід’ємно належачи до Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос; перебуває у єдності з Матір’ю Великою Христовою Церквою в Константинополі – Вселенським Патріархатом і з усіма іншими автокефальними Помісними Православними Церквами, складаючи з ними єдине тіло Церкви Христової.
2. Як релігійне об’єднання згідно до законодавства України Українська Православна Церква (Православна Церква України) утворена на підставі рішень Помісних Соборів Української Православної Церкви Київського Патріархату (15 грудня 2018 р.), Української Автокефальної Православної Церкви (15 грудня 2018 р.) та Помісного Об’єднавчого Собору Православної Церкви України (15 грудня 2018 р.). Статус автокефалії Православної Церкви України визначений Патріаршим та Синодальним Томосом, отриманим 6 січня 2019 р. Православна Церква України є рівна в правах і обов’язках з усіма автокефальними помісними Православними Церквами.
3. Українська Православна Церква (Православна Церква України) бере свій початок від благословення і проповіді святого апостола Андрія Первозваного (І ст.) в українських землях, продовжуючи своє буття через діяльність Скіфської та інших єпархій на землях півдня України (в епоху Вселенських Соборів), утворення Митрополії Руси з центром у Києві в час служіння святителя Фотія, Патріарха Константинопольського і Оскольдового хрещення (середина ІХ ст.) та хрещення Руси-України за святого рівноапостольного князя Володимира (кінець Х ст.). Українська Православна Церква (Православна Церква України) є спадкоємницею Київської Митрополії (Митрополії Руси) у складі Вселенського Константинопольського Патріархату, історичних православних Готсько- Кафської митрополії у Криму і Причорномор’ї, Галицької митрополії, Буковинської митрополії з центром у Чернівцях, православної єпархії у Закарпатті у складі Вселенського Патріархату та інших структур Православної Церкви, які раніше діяли в межах України до Помісного Об’єднавчого Собору Православної Церкви України (15 грудня 2018 р.).
4. Канонічна юрисдикція Української Православної Церкви (Православної Церкви України) поширюється на всю територію України та на всю Православну Церкву України. Відповідно до норм канонічного права Православної Церкви та згідно до визначень Томосу про автокефалію, отриманого 6 січня 2019 р., канонічній юрисдикції Української Православної Церкви (Православної Церкви України), як автокефальної, незалежної та самоврядної, підлягає уся Православна Церква – єпархії, монастирі, парафії та всі інші православні церковні установи (релігійні організації), що знаходиться в міжнародно визнаних межах України (за виключенням канонічно утворених Ставропігії Вселенського Патріархату та представництв (подвір’їв) автокефальних Помісних Православних Церков, які перебувають у юрисдикції своїх Церков за згодою Православної Церкви України). Наявність на території України православних церковних установ (релігійних організацій – єпархій, монастирів, парафій та інших церковних установ) поза єдністю з Православною Церквою України, зокрема в юрисдикції Московського Патріархату (Російської Православної Церкви), є порушенням норм канонічного права і аномалією, яка потребує виправлення. Православна Церква України прагне до подолання цієї аномалії та до канонічного єднання усіх православних вірних в Україні під омофором Предстоятеля Православної Церкви України згідно визначення 34-го Апостольського правила, інших канонічних правил та Томосу про автокефалію, отриманого 6 січня 2019 р.
5. Відповідно до рішень Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 15 грудня 2018 року та Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви, а також рішення Помісного Об’єднавчого Собору Православної Церкви України від 15 грудня 2018 року, Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква припинили свою діяльність шляхом об’єднання та приєднання до Православної Церкви України, що, відповідно, є універсальним правонаступником зазначених релігійних об’єднань, а Київська Митрополія як релігійний центр Православної Церкви України, відповідно, є повним та універсальним правонаступником релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» (код за ЄДРПОУ 22894788) та релігійної організації «Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви» (код за ЄДРПОУ 24074457) з моменту державної реєстрації відповідних змін до відомостей про такі релігійні організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв’язку із припиненням Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви шляхом об'єднання та приєднання до Православної Церкви України, Православна Церква України та Київська Митрополія як її релігійний центр залишають за собою право використовувати найменування зазначених релігійних об’єднань, що в той же час виключає можливість використання третіми особами таких найменувань («Українська Православна Церква Київського Патріархату» та/або «Київський Патріархат» та/або «Київська Патріархія» та/або «Українська Автокефальна Православна Церква» та/або похідні від них) без попередньої згоди Київської Митрополії.
6. Назви «Українська Православна Церква», «Православна Церква України» та «Українська Православна Церква (Православна Церква України)» використовуються як еквівалентні офіційні назви, з урахуванням норм православної канонічної традиції, історичного правонаступництва, в залежності від контексту та актуальних правових норм. В цьому статуті назва «Православна Церква України» використовується як основна.
7. Київська Митрополія, синодальні управління, єпархії (єпархіальні управління), парафії (релігійні громади), монастирі, братства, сестринства, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір’я та інші релігійні організації Православної Церкви України є неприбутковими релігійними організаціями.
8. Православна Церква України здійснює свою діяльність на основі: 8.1. Священного Передання і Писання; 8.2. православних канонів, визнаних повнотою Православної Церкви – правил Святих Апостолів, правил і постанов семи Вселенських Соборів, правил і постанов благочестивих Помісних Соборів і Святих Отців; 8.3. Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію, отриманого 6 січня 2019 р.; 8.4. Статуту Православної Церкви України та цього Статуту (положення) про управління Православної Церкви України; 8.5. рішень своїх Помісних і Архієрейських Соборів, Священного Синоду, Предстоятеля – Митрополита Київського і всієї України (під час вдовування Київського престолу – його Місцеблюстителя).
9. Православна Церква України здійснює свою діяльність на основі соборноправності: 9.1. вищими органами церковної влади і управління є Помісний Собор, Архієрейський Собор, Священний Синод на чолі з Митрополитом Київським і всієї України (під час вдовування Київського престолу – його Місцеблюстителем); 9.2. єпархіальним органом церковної влади і управління є правлячий єпархіальний архієрей з Єпархіальною радою та Єпархіальними зборами; 9.3. органом парафіяльного управління є настоятель парафії з Парафіяльною радою і Парафіяльним зборами.
10. Установи Православної Церкви України: Київська Митрополія на чолі з Митрополитом Київським і всієї України, єпархії, єпархіальні управління, вікаріати, синодальні установи, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії та інші установи мають цивільну правоздатність (право юридичної особи), яка набувається відповідно до чинного світського законодавства.
11. Норми цього Статуту (положення) про управління тлумачаться у світлі Томосу про автокефалію та Статуту Православної Церкви України, а в разі розбіжностей – положення цих двох документів мають переважну силу.

Источник и условия: Устав (положение) об управлении Православной Церкви Украины (2023), укр. · некоммерческое использование с указанием источника · Православна Церква України, «Статут (положення) про управління Православної Церкви України», 2023; pomisna.info · условия

Этот текст используется в Versemora для исследования и сравнения и не распространяется как литература, в том числе коммерчески. Источник и условия использования указаны ниже.

Закладки, заметки и место чтения хранятся только в этом браузере.