Skip to content

Job · Chapter 21

Text display

Font size: 19px

Go to a reference
Same place in another edition

Anchor: Job.21.1

Side by side

Tap a number or a passage to select it.

І відказав Йов і промовив:
Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.

Source and terms: Ukrainian Bible of Kulish, Puluj and Nechuy-Levytsky (1903/1905) · public domain · Біблія в пер. П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя (Vienna 1903, reprinted 1905), Ukrainian text. Rights statement of the package: 'Public Domain'. eBible.org package ukr1871. · terms · source

Bookmarks, notes and the reading position are stored only in this browser.