Skip to content

Job · Chapter 17

Text display

Font size: 19px

Go to a reference
Same place in another edition

Anchor: Job.17.1

Side by side

Tap a number or a passage to select it.

Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

Source and terms: Ukrainian Bible of Kulish, Puluj and Nechuy-Levytsky (1903/1905) · public domain · Біблія в пер. П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя (Vienna 1903, reprinted 1905), Ukrainian text. Rights statement of the package: 'Public Domain'. eBible.org package ukr1871. · terms · source

Bookmarks, notes and the reading position are stored only in this browser.